- загоїти
- -гою, -гоїш, Св.Видлікувати пошкодженні місця, рани на тілі.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
заго́н — загон … Русское словесное ударение
загоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заго́нщик — загонщик … Русское словесное ударение
заго́рбок — загорбок, бка … Русское словесное ударение
загоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
загоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
загоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
загоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загоїти. || заго/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
загоєння — я, с. Дія за знач. загоїти і стан за знач. загоїтися … Український тлумачний словник
загоєний — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до загоїти … Словник лемківскої говірки
заго́н — а, м. 1. Действие по глаг. загнать загонять 1 (в 1 знач.). В загоне быка обыкновенно принимала участие вся артель рабочих. Гл. Успенский, Пришло на память. 2. Огороженное место для скота (под открытым небом). Возле водопоя стоял бревенчатый загон … Малый академический словарь